0

22 февраля наконец-то окончательно прояснились истинные цели и заказчики «украинской революции». Арсен Аваков, сторонник Тимошенко, назначен исполняющим обязанности министра внутренних дел. Он тут же принимает решение о необходимости включения в МВД представителей «Правого сектора». Кстати, «Правый сектор» вполне можно назвать «бригадой» Тимошенко. Основу этого радикального движения составляет «Тризуб им. С .Бандеры». Как пишет anna-news.info, - это ультрарадикальная националистическая организация из Днепропетровска, откуда Тимошенко и начинала свой путь к украинскому Олимпу. Также туда входят активисты УНА-УНСО (Украинская национальная ассамблея — Украинская народная самооборона), которые в 2000-2001 годах участвовали в акции «Украина без Кучмы», ведущую роль в которой сыграла Тимошенко. Хотя лидеры УНА-УНСО отрицали свою причастность к Тимошенко, их организация была основной ударной силой в этой акции.

Именно «Правый сектор» фактически управлял Евромайданом. Это стало очевидно, когда «лидеров оппозиции» Яценюка, Кличко и Тягнибока освистали на Майдане за подписание «мировой» с Януковичем. На сцену поднялся один из сотников, который сразу показал, кто на Майдане главный, заявив: «Я не верю в эти трудные политические процессы, о которых они говорят. 77 человек положили голову, а они договариваются. Если вы завтра к 10 утра не выступите с заявлением, чтобы Янукович шел в отставку, мы пойдем с оружием, я вам клянусь». Напомним, что формально Янукович согласился выполнить все условия, поставленные «оппозицией». Значит, истинная цель кровопролития была совсем не в том, чтобы добиться отката к Конституции 2004 года, а в том, чтобы немедленно убрать Януковича и принести Украину к ногам Тимошенко?

 Для этого недостаточно было просто массовых мирных демонстраций и душевных песнопений Майдана. Должно было случиться что-то немыслимое, невообразимое... Именно поэтому каждый раз, когда Майдан утихал и успокаивался, организовывались все новые и новые провокации. Зачем было идти 18 февраля «мирным» наступлением с «коктейлями Молотова» на кордоны милиции? Зачем было провоцировать кровопролитие? Последней каплей в чашу народного гнева стал хладнокровный расстрел и майдановцев, и беркутовцев нанятыми снайперами-провокаторами. Как пишет Николай Стариков, протестантов убивали четкими выстрелами в сердце и голову. Милиционеров же снайперы ранили, чтобы разозлить и вызвать агрессию против майдановцев. Немыслимая жестокость этой трагедии повергла весь мир в шок. А кто от этого выиграл? Кому это было выгодно?

Вспомним интервью 2005 года экс-министра по чрезвычайным ситуациям Д. Жвания, которое он дал «Украинской правде»: «Мы переживали, чтобы не пролилась кровь, а Тимошенко провоцировала, чтобы что-либо штурмовать или идти в атаку. Она назвала это биомассами. Так же она относилась и к народу, который стоял на Майдане. Поэтому она не лидер Майдана, она — предатель Майдана. Тимошенко твердила, что революции без крови не бывает. Мол: «Ну и что? Ну погибнет 1000 человек, биомасса есть биомасса». Она постоянно говорила, что народ — это ширма…»

В 2014 году сценарий кровавых провокаций освободил ее из-под стражи и привел на сцену Майдана. Украина еще не понимает, кого возводит на пьедестал...

Председателем Верховной Рады 22 февраля был избран давний соратник Тимошенко Александр Турчинов, с которым Юля работала еще с 1989 года, когда он руководил днепропетровским комсомолом. Рада под председательством Турчинова принимает постановление о немедленном освобождении Тимошенко и об отставке Януковича в связи с тем, что президент «самоустранился от исполнения своих конституционных обязанностей». Тимошенко сразу же вылетает в Киев. Она едет на Грушевскогогде на коленях проливает слезы о погибших «за свободную Украину девчатах и хлопцах». Со сцены Майдана Незалежности она, наконец, проговаривается: «Сейчас я возвращаюсь к работе. Я хочу сейчас вам сказать, что среди вас я буду гарантом прежде всего того, что вас никто не предаст, никто не пойдет тем путем, которым привыкли ходить политики». В качестве кого она возвращается к работе? В качестве гаранта? Тимошенко уже считает себя президентом?

Ее политическая карьера напоминает клубок интриг, популизма, жесткой борьбы за власть. Юлия Владимировна строго блюдет свой имидж. Чего стоит одна только прическа Тимошенко! Юлия Владимировна подчеркивает свою приверженность традициям украинского народа, при этом сама же признает, что украинский язык она выучила только в 1999 году. Косы, лозунги и стилизованные наряды больше похожи на отрепетированный сценический образ. Тимошенко заявляет, что ее предки по линии отца до десятого колена – латыши, а по линии матери – украинцы. Юлия Владимировна утверждает, что ее отец взял фамилию матери - Григян Марии Иосифовны, отец которой был якобы латышом. Но, как пишут в интернете, в Латвии фамилия Григьянисов встречается крайне редко, а если бы таковых было 10 колен, как говорит Тимошенко, – людей с такой фамилией было бы гораздо больше. Зато очень много Григянов проживает в Нагорном Карабахе, в восточной части Армянского нагорья. Украинский ресурс «Фраза», выясняя этнические корни отца Тимошенко - Владимира Абрамовича Григяна, пишет: «Такое имя вполне характерно для армянских евреев. Это люди очень приверженные традиции, и вряд ли он (отец Юлии Тимошенко) женился бы на матери Тимошенко, если бы она не была еврейкой». Ряд исследователей считают, что дед Тимошенко по отцовской линии Абрам Кельманович Капительман был бессарабским евреем.

Немало вопросов вызывает и загадочный недуг Тимошенко. По мнению известного российского врача, доктора медицинских наук, профессора, академика Российской академии естественных наук Игоря Гундарова, «с вероятностью 99% у Тимошенко можно заподозрить лепру (проказу)». Этот врач – практик, который 5 лет лечил проказу в лепрозории в Африке и прекрасно разбирается в симптомах этого заболевания.

Лепра – это прежде всего нейроинфекция. Воспаление нервов приводит к их утолщению, что вызывает сдавливание и рубцевание, сопровождаясь сильнейшими болями, не поддающимися антиболевой терапии. Изнуряющие боли настолько интенсивны, что приводят больного в отчаяние. При этом лепрозные невриты нередко предшествуют кожным симптомам. Существует разновидность лепры, которая поражает только периферическую нервную систему.

Проявлением болезни Тимошенко, согласно отчетам медицинских комиссий, как раз и является «сдавление нерва с неврологическими последствиями в виде частичного паралича... болей и вертебральных нарушений осанки», «обеспокоенность относительно своей жизни». И сутью лечения предлагается блокада боли, для которой требуется специальная клиника. Но это все – симптоматическое лечение, борьба со следствиями, а причина остается скрытой. И самое страшное, что лепра (проказа) - крайне заразное инфекционное заболевание, требующее изоляции больного.

22 февраля на Майдане Незалежности тысячи людей слушали Тимошенко. И когда она заявила о своем возвращении к работе, когда стала кричать о своих обещаниях счастливой жизни народу, часть площади скандировала: «Не верим!» Во время выступления Юлии Владимировны нескольким людям стало плохо, пришлось срочно вызывать врачей, и в итоге речь Тимошенко была прервана. Быть может, это последнее предупреждение Украине, знак свыше?

Народ Украины немало страдал и заслужил право достойно жить в своей стране. Но для этого у руля государства должны стоять не интриганы и криминальные авторитеты, не олигархи, окончательно сливающие богатства страны за рубеж, а народные лидеры. Хватит плясать под дудку Европы и США, которым нужен только новый рынок сбыта и территория страны, чтобы подобраться к России! Украиной должны руководить честные и порядочные люди, представители народа, те, кто будет заботиться о большинстве, а не о своем кармане. И это уж точно не Тимошенко, не Яценюк, не Янукович, не Тягнибок и не Кличко!

Мы, народ Украины, требуем от иностранных государств убрать свои руки от Украины и прекратить вмешиваться во внутренние дела суверенного государства. Нам не нужна война! Мы не хотим жить в оккупации! Мы сами построим благополучное и сильное государство!

Даешь всеукраинский референдум о недоверии действующей власти! Даешь референдум о том, куда идти Украине, – каждый гражданин должен высказаться и проголосовать открыто, чтобы голос его не был, как всегда, украден!

Даешь честные, открытые, поименные выборы народного президента и депутатов, которые будут представлять интересы народа, а не олигархов и чиновников!

Прими участие в работе ЧК, спасай свое будущее! Цель комитета - вывести Украину из политического и экономического кризиса мирно, силой и объединением народа с сохранением суверенитета и целостности страны.

ТВОИ ШАГИ:

1.         Подпиши петицию против вмешательства иностранных захватчиков во внутренние дела Украины

2.         Вступай в Систему оповещения! Спасай тех, кто еще не знает правды и не видит опасности! Это – твои родные, сослуживцы, соседи… Народ силен только в массе! Скачай, распечатай и раздай листовки, расклей плакаты .

3.         Прими участие в обсуждении будущего Украины. Приходи на общественные дебаты (место и время узнавай по телефону +38 (066) 027-44-26). Выскажи свое мнение в интернете (группа В Контакте, dilo-pravdy.org)

4.         Присоединяйся к работе Чрезвычайного комитета по спасению страны и народа — требуй проведения всенародного референдума о путях спасения Украины! Неси людям правду! Предотвращай беспорядки и кровопролитие.

Дiлу правда — народу влада!

Прочитал – передай другому!

+38 (066) 027-44-26 

dilo-pravdy.org

Трагедія на Майдані була організована, щоб привести до влади Тимошенко?

22 лютого нарешті остаточно з’ясувалися справжні цілі та замовники «Української революції». Арсен Аваков, прихильник Тимошенко, призначенийвиконуючим обов'язки міністра внутрішніх справ. Він зразу ж приймає рішення про необхідність включення до МВС представників «Правого сектора». До речі, «Правий сектор» цілком можна назвати «бригадою» Тимошенко. Основу цього радикального руху складає «Тризуб ім. С. Бандери». Як пише anna-news.info, це ультрарадикальна націоналістична організація з Дніпропетровська, звідки Тимошенко й починала свій шлях до українського Олімпу. Також туди входять активісти УНА-УНСО (Українська національна асамблея — Українська народна самооборона), які у 2000-2001 роках брали участь в акції «Україна без Кучми», провідну роль в якій зіграла Тимошенко. Хоча лідери УНА-УНСО заперечували свою причетність до Тимошенко, їхня організація була основною ударною силою в цій акції.

Саме «Правий сектор» фактично керував Євромайданом. Це стало очевидним, коли «лідерів опозиції» Яценюка, Кличка і Тягнибока освистали на Майдані за підписання «мирової» з Януковичем. На сцену піднявся один із сотників, який відразу показав, хто на Майдані головний, заявивши: «Я не вірю в ціскладні політичні процеси, про які вони говорять. 77 чоловік поклали голову, а вони домовляються. Якщо ви завтра до 10 ранку не виступите із заявою, щоб Януковичішов у відставку, ми підемо зі зброєю, я вам клянуся». Нагадаємо, що формально Янукович погодився виконати всі умови, поставлені «опозицією». Значить, справжня мета кровопролиття була зовсім не в тому, щоб домогтися відкочуваннядо Конституції 2004 року... А в тому, щоб негайно прибрати Януковича і принести Україну до ніг Тимошенко?

Для цього недостатньо було просто масових мирних демонстрацій і душевних співів Майдану. Мало статися щось немислиме, неймовірне... Саме тому щоразу, коли Майдан вщухав і заспокоювався, організовувалися все нові і нові провокації. Навіщо було йти 18 лютого «мирним» наступом з «коктейлями Молотова» на кордони міліції?! Навіщо було провокувати кровопролиття? Останньою краплею в чашу народного гніву став холоднокровний розстріл і майданівців, і беркутівців найнятими снайперами-провокаторами. Як пише Микола Стариков, протестантів вбивали чіткими пострілами в серце і голову. Міліціонерів же снайпери поранили, щоб розлютити і викликати агресію проти майданівців. Неймовірна жорстокість цієї трагедії шокувала весь світ. А хто від цього виграв? Кому це було вигідно?

Згадаймо інтерв'ю 2005 року екс-міністра з надзвичайних ситуацій Д. Жванія, яке він дав «Українській правді»: «Ми переживали, щоб не пролилася кров, а Тимошенко провокувала, щоб що-небудь штурмувати або йти в атаку. Вона назвала це біомасами. Так само вона ставилась і до народу, який стояв на Майдані. Тому вона не лідер Майдану, вона — зрадник Майдану. Тимошенко повторювала, що революції без крові не буває. Мовляв, «ну і що? Ну загине 1000 чоловік, біомаса є біомаса». Вона постійно говорила, що народ — це ширма...»

У 2014 році сценарій кривавих провокацій звільнив її з-під варти і привів на сцену Майдану... Україна ще не розуміє, кого зводить на п'єдестал.

Головою Верховної Ради 22 лютого було обрано давнього соратникаТимошенко Олександра Турчинова, з яким Юля працювала ще з 1989 року, коли він керував Дніпропетровським комсомолом. Рада під головуванням Турчинова приймає постанову про негайне звільнення Тимошенко і про відставку Януковича у зв'язку з тим, що президент «самоусунувся від виконання своїх конституційних обов'язків». Тимошенко відразу ж вилітає до Києва. Вона їде на Грушевського, де на колінах проливає сльози за загиблими «за вільну Україну дівчатами і хлопцями». Зі сцени Майдану Незалежності вона, нарешті, проговорюється: «Зараз я повертаюся до роботи. Я хочу зараз вам сказати, що серед вас я буду гарантом насамперед того, що вас ніхто не зрадить, ніхто не піде тим шляхом, яким звикли ходити політики». Як хто вона повертається до роботи? Як гарант? Тобто Тимошенко вже вважає себе президентом?

Її політична кар'єра нагадує клубок інтриг, популізму, жорсткої боротьби за владу. Юлія Володимирівна суворо дотримується свого іміджу. Чого варта одна тільки зачіска Тимошенко! Юлія Володимирівна підкреслює свою прихильність дотрадицій українського народу, при цьому сама ж визнає, що українську мову вона вивчила тільки в 1999 році. Коси, гасла та стилізовані наряди більше схожі на відрепетируваний сценічний образ. Тимошенко заявляє, що її предки по лінії батька до десятого коліна – латиші, а по лінії матері – українці. Юлія Володимирівна стверджує, що її батько взяв прізвище матері – Грігян Марії Йосипівни, батько якої був нібито латишем. Але як пишуть в інтернеті,  в Латвії прізвище Грігьяніс зустрічається вкрай рідко, а якщо б таких було 10 колін, як каже Тимошенко, – людей з таким прізвищем було б набагато більше. Зате дуже багато Грігянів проживає в Нагірному Карабасі, у східній частині Вірменського нагір'я. Український ресурс «Фраза», з'ясовуючи етнічне коріння батька Тимошенко – Володимира Абрамовича Грігяна, пише: «Таке ім'я цілком характерне для вірменських євреїв. Це люди дуже віддані традиції, і навряд чи він (батько Юлії Тимошенко) одружився б зматір'ю Тимошенко, якби вона не була єврейкою». Ряд дослідників вважає, що дід Тимошенко по батьківській лінії Абрам Кельмановича Капітельман був бессарабських євреєм.

Чимало запитань викликає і загадкова недуга Тимошенко. На думку відомого російського лікаря, доктора медичних наук, професора, академіка Російської академії природничих наук Ігоря Гундарова, «з імовірністю 99% у Тимошенко можна запідозрити лепру (проказу)». Цей лікар – практик, який 5 років лікував цю хворобу – проказу – в лепрозорії в Африці і чудово розбирається в симптомах цього захворювання.

Лепра – це насамперед нейроінфекція. Запалення нервів призводить до їх потовщення, що викликає здавлювання і рубцювання, супроводжуючись сильними болями, не підвладними антибольовий терапії. Виснажливі болі настільки інтенсивні, що кидають хворого у відчай. При цьому лепрозні неврити нерідко передують шкірним симптомам. Існує різновид лепри, яка вражає тільки периферичну нервову систему.

Проявом хвороби Тимошенко, відповідно до звітів медичних комісій, якраз і є «здавлення нерва з неврологічними наслідками у вигляді часткового паралічу... болів і вертебральних порушень постави», «стурбованість щодо свого життя». І суттю лікування пропонується блокада болю, для якої потрібна спеціальна клініка. Але це все – симптоматичне лікування, боротьба з наслідками, а причина залишається прихованою. І найстрашніше, що лепра (проказа) – вкрай заразне інфекційне захворювання, що вимагає ізоляції хворого.

22 лютого на Майдані Незалежності тисячі людей слухали Тимошенко. І коли вона заявила про своє повернення до роботи, коли стала кричати про свої обіцянки щасливого життя народу, частина площі скандувала: «Не віримо!» Під час виступу Юлії Володимирівни кільком людям стало погано, довелося терміново викликати лікарів, і в підсумку мова Тимошенко була перервана. Може бути, це останнє попередження Україні, знак згори?

Народ України чимало страждав і заслужив право гідно жити у своїй країні. Але для цього біля керма держави повинні стояти не інтригани і кримінальні авторитети, не олігархи, які остаточно зливають багатства країни за кордон, а народні лідери. Досить танцювати під дудку Європи та США, яким потрібний тільки новий ринок збуту і територія країни, щоб підібратися до Росії! Україною повинні керувати чесні і порядні люди, представники народу, ті, хто буде піклуватися про більшість, а не про свою кишеню. І це вже точно не Тимошенко, не Яценюк, не Янукович, не Тягнибок і не Кличко!

Ми, народ України, вимагаємо від іноземних держав забрати свої руки від України і припинити втручатися у внутрішні справи суверенної держави. Нам не потрібна війна! Ми не хочемо жити в окупації. Ми самі побудуємо благополучну та сильну державу!

Даєш всеукраїнський референдум про недовіру діючій владі! Даєш референдум про те, куди йти Україні, – кожен громадянин повинен висловитися і проголосувати відкрито, щоб голос його не був, як завжди, вкрадений!

Даєш чесні, відкриті, поіменні вибори народного президента і депутатів, які представлятимуть інтереси народу, а не олігархів і чиновників!

Візьми участь у роботі НК, рятуй своє майбутнє! Мета комітету – вивести Україну з політичної та економічної кризи мирно, силою і об'єднанням народу із збереженням суверенітету і цілісності країни.

ТВОЇ КРОКИ:

1. Підпиши петицію проти втручання іноземних загарбників у внутрішні справи України.

2. Вступай до Системи оповіщення! Рятуй тих, хто ще не знає правди і не бачить небезпеки! Це – твої рідні, товариші по службі, сусіди... Народ сильний тільки в масі! Скачай, роздрукуй і роздай листівки, розклей плакати.

3. Візьми участь в обговоренні майбутнього України. Приходь на громадські дебати (місце і час дізнавайся за телефоном +38 (066) 027-44-26). Вислови свою думку в інтернеті (група ВК, dilo-pravdy.org).

4. Приєднуйся до роботи Надзвичайного комітету з порятунку країни і народу – вимагай проведення всенародного референдуму про шляхи порятунку України! Неси людям правду! Запобігай заворушенням і кровопролиттям.

 

Дiлу правда  народу влада!

Прочитав  передай іншому!

 

+38 (066) 027-44-26 

dilo-pravdy.org

Источник: dilo-pravdy.org

Теги: , ,

Добавил: admin 26 февраля 2014   00:00
Раздел: Публікації
1072 просмотров
Комментарии: (0)